О, як багато ми говоримо про кохання, як ми полюбляємо говорити про нього.
До кожного воно приходить, у кожного своя своя історія кохання: для когось вона щаслива, комусь завдала болю.
А яка неймовірна, хоч нешаслива, була любов Марічки та Івана із повісті "Тіні забутих предків".
Чи згодні ви зі мною?
До кожного воно приходить, у кожного своя своя історія кохання: для когось вона щаслива, комусь завдала болю.
А яка неймовірна, хоч нешаслива, була любов Марічки та Івана із повісті "Тіні забутих предків".
Чи згодні ви зі мною?
Я згодна,кохання-це дуже возвишене почуття,я б навіть сказала,що кохання - це одержимість.
ВідповістиВидалитиТак в них дійсно була неймовірна любов,хоч вона була і не щасливою,але в них було справжнє кохання.
Хм... У Марічки та Івана було велике кохання?... Я не знаю. Для меня, як для людини, яка ніколи не кохала, важку судити. Як Лера казала, кохання - одержимість, згодна. Думаю, Іван був одержимий своїм коханням. Але, чи правільно бути одережимим???
ВідповістиВидалитиУ кожного своя думка, у кожного своє кохання. Але какзати, що між Марічкою та Іваном нічого не було ніхто не зможе. Хтось скаже, що це одержимість, хтось скаже любов, хтось скаже може захоплення.
ВідповістиВидалитиЯ вважаю, що кохали один одного, трохи відчайдушно, але кохали
Я думаю,що одержимість у коханні має дві сторони,бо можно бути одержимим але в міру,а можно бути одержимим не в міру,так що хто як.
ВідповістиВидалитиКохання буває різним.Головне самому вміти любити,а не чекати,коли мене полюблять.Дівчата,кохайте.І ще намагаємося зрозуміти мистецтво кохання.Чи кожному це під силу?
Видалити