Депресія – це коли душа плаче. Людина, вона така…копається у собі, у своєму житті та в близьких. Нам завжди здається,що ми живемо якось не так, як треба,а якось сіро. Нам треба щось робити,але ми не можемо,тому що
депресія вже взяла тебе у свої безжальні обійми. Ти починаеш відчувати,що ти нікому не потрібен,що геть усім начхати на тебе і що поруч нікого немає,навіть якщо кругом тисячі людей,які люблять, поважають та переживають за тебе.Та ось з’являється промінь у душі. Щось тепле розтікається по тілу , ти розумієш,що ти живий. Ти починаеш рухатися та діяти,адже рух-це життя! Ти завжди можеш змінити усе за долю секунди,треба просто захотіти.
Треба завжди посміхатися. Для мене посмішка-це кнопка для щастя. Але якщо ти знову відчуваеш вплив «темряви»,то просто з’їж малесенький кусочок шоколадки і посмішка знову повернеться до твого життя:)
Немає коментарів:
Дописати коментар